Едітка, 32 - 11 августа 2011 21:26

[SIZE=-1][COLOR=lilac][FONT=Courier]Знаю…
Зараз мені здається я розумію чому все так…чому люди такі наївні, вразливі…..
Коли ти сама то ти сильна, бо розумієш що покластися тобі більше нема на кого ти сама, все в твоїх руках, які опускати не можна, бо не так важко все втратити…. ти сама…все залежить від тебе…..
А коли хто в твоєму житті з’являється ти розумієш що не сам, тобі легше…. тому що ти шукаєш в людині яка біля тебе підтримки і ти її там знаходиш, але лише на деякий час поки не приходить розчарування…..з твоїх плечах зникає деякий тягар який протягом життя протягом того часу поки ти сама була ти сама несла, тепер ти покладаєш на людину яка біля тебе, ти довіряєш їй….. ти впевнена в своєму виборі бо тебе вже закрутило…ти вже в центрі буревію…вже нікуди,….. ти вже не сама….І ось ти довіряєш, бо ти закохана, і віриш близькому….І не розумієш що ти ще більше помиляєшся аніж можеш собі повірити, ти не помічаєш всього.….в очах її кохання…»
Ти слабша аніж ти думаєш, твоя сила не подвоїлася з коханою людиною, вона вдвічі стала слабшою...
Тепер ти вразливіша……тендітна…. Чуйна…
І зараз ти боляче реагуєш на все що діється навкруги….. тобі не хочеться вірити у несправедливість….
І кожну поразку ти сприймаєш болячіше……
Всі дрібниці, незначні обіди ти приймаєш занадто близько до серця,…. Все в тебе вражає вдвічі сильніше…. Ти ж тепер не сама… в тебе є підтримка, яка тебе і руйнує….. як грибок….. завівся і все, ти слабшаєш…. И никуда не деться, а если деться только в никуда….»

[/SIZE][/COLOR][/FONT]

• 
• 
•