Orysya, 39 - 10 августа 2007 12:09

Сумно, коли люди гинуть... І мені зараз плакати хочеться, бо померла знайома мені людина (автомобільна катастрофа), людина, яка мені ще помогла в тому житті.
Мало людей на світі, які роблять добру справу просто так. За звичай, за це вони щось отримують взамін. А людина, яка мені допомогла так і нічого не отримала в знак подяки...
Я постійно думала, що от чогось великого досягну в житті і обов"язково з приємністю віддячуся, навіть якщо від мене нічого не вимагалося. Але життя по своєму розпоряджається... :((
Бог забирає до себе тільки добрих людей, які, напевне, лишили свій слід на Землі. У момент втрати нам дуже важко, здається, серце обливається слізьми, а велич нашого горя нічим виміряти не можна, бо настільки вона велика...
Але проходить час і наша біль по трошки стихає...Ні-ні, вона не зникає, вона просто приглушується нашими повсякдненними проблемами...
Велика подяка тому, хто мені допоміг і так безглуздо загинув, але залишив про себе добру згадку...
Дякую
Вічная пам"ять...

• 
• 
•