Руслан, 46 - 15 июля 2008 17:03

[I]Кану вільною[/I]
[I]Мовою моєю рідною…
Відданий
Моїй землі незвіданій[/I]
П.Матюшко
[I]Замысловатый слов творец
И жнец истоков рая.[/I]
Ві же.
[I]Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого[/I]
Т.Шевченко
Ну що б, здавалося, поет…
Слова і рими, та й ті спірні.
А серце стогне. Наче нерв,
Вся вічність тліє в тілі тліннім.
Ну що б, здавалося, поет…
Рядки та знаки, трохи ритму.
Як незакінчений концерт,
Оркестру танцю і молитви.
Ну що б, здавалося, поет…
Галапагоси, дощ, кургани,
Навахо й подорож в сонет
І вітер п’яний у нірвані.
Ну що б, здавалося, поет…
І демон, й ангел і людина.
Митець, де фарби і мольберт -
Душа, а світ його картина
Лине в пісні чистій, що музики
Мало. Помалу, зопалу
Край заочі, де алеутів звуки
Тліють шляхом зоряним на поталу
порталу.
Ну що б, здавалося, Поет…

• 
• 
•