|
Наверх
Войти на
сайт
Регистрация на
сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google
регистрация через Google
В Мой Мир
Gaviota, 53 - 17 марта 2009 21:22
[B][COLOR=red]ВСЕ МИНУЛО
вик.Віктор Павлік[/COLOR]
[I][COLOR=brown]Все минуло рідна, все минуло,
Не жалію я за тим, що бу’ло,
Бо коханню меж в житті не має,
Той хто вірно любить, той страждає.
П-в:
А життя так просто не проходить,
Воно б"є мов джерело землі,
З бистрини несе моря всі води,
Прохолодою вкрива тепло душі.
Розійшлися дві стежини долі,
Бо любов переросла в неволю,
Залишились туга і надія ,
І той біль, що в серці я посіяв.
Не побачимо ми більше зранку,
Як зірниці мріють на світанку,
На чужому горі без розплати
Свого щастя нам не збудувати. [/COLOR][/B][/I]
вик.Віктор Павлік[/COLOR]
[I][COLOR=brown]Все минуло рідна, все минуло,
Не жалію я за тим, що бу’ло,
Бо коханню меж в житті не має,
Той хто вірно любить, той страждає.
П-в:
А життя так просто не проходить,
Воно б"є мов джерело землі,
З бистрини несе моря всі води,
Прохолодою вкрива тепло душі.
Розійшлися дві стежини долі,
Бо любов переросла в неволю,
Залишились туга і надія ,
І той біль, що в серці я посіяв.
Не побачимо ми більше зранку,
Як зірниці мріють на світанку,
На чужому горі без розплати
Свого щастя нам не збудувати. [/COLOR][/B][/I]
Добавить комментарий
Комментарии: 6
Моя мечта проста и бесконечна:
Чтоб женщина, любимая всегда,
Невольно забывая про года,
Со мной была счастлива и беспечна.
Пусть время пролетает быстротечно.
И пусть судьба ведет нас в никуда.
Я буду жить, лишь об одном твердя:
Умрем и мы, любовь же будет вечно.
Нам тот огонь и сладостен, и мил,
Чей ясный жар нам сердце опалил,
И мы к нему летим неутомимо.
И только в нем, свой находя покой,
Я забывал о жизни остальной,
Которая как сон промчится мимо.
Показать ответы (5)
Чтоб женщина, любимая всегда,
Невольно забывая про года,
Со мной была счастлива и беспечна.
Пусть время пролетает быстротечно.
И пусть судьба ведет нас в никуда.
Я буду жить, лишь об одном твердя:
Умрем и мы, любовь же будет вечно.
Нам тот огонь и сладостен, и мил,
Чей ясный жар нам сердце опалил,
И мы к нему летим неутомимо.
И только в нем, свой находя покой,
Я забывал о жизни остальной,
Которая как сон промчится мимо.