sekleta, 55 - 9 декабря 2009 21:14

Мама черговий раз має проблеми з тиском, лежить в ліжку з "Сестрами Річинськими". Гукає мене:
- Оце читаю і журюся.
- Чого?
- Бо найгірше в них ще попереду.
І ми почали фантазувати. Катерина з Безбородьком виїдуть у Відень і житимуть безбідно. Оля з Бронком - в таборах згинуть. Неля зі Славою - життя в бункері. Зоня - ця виживе, і чомусь ввижається мені на якійсь посаді в німецькій адміністрації.
- А Олена?
- А Олена житиме з Маринею. Та її не покине.

Я ще трохи подумала. Війна все змінює. Катерина переховуватиме єврейську родину. Неля - її підбере напівпритомну високий військовий радянський чин і житиме вона в генеральшах. Зоня - плюне на гроші і піде в ОУН, а там - в еміграцію і нарешті організує українське видавництво. Може, видасть першу збірку Стуса. Слава - хоч-не-хоч, знову в бункер. А Оля - якщо Бронко не стане Судоплатовим, то буде дружиною радянського урядовця і зустрічатиметься з Нелею на партійних з"їздах.
Небагато в них варіантів.

Коли я була малою, уявляла собі, як психологи робитимуть класифікацію людських характерів за іменами сестер Річинських. Так собі і уявлялала, сидять, обговорюють якусь людину і кажуть: Класифікація Річинських - Неля.

• 
• 
•